Безпечна поведінка під час літніх канікул.

                                                                             Пам'ятка

безпечної поведінки під час літніх канікул

Шановні  батьки!

     Ось і розпочинаються літні канікули. Пам'ятайте, що літні канікули - це можливість  набратися свіжих сил, оздоровитися, закріпити набуті знання і використовувати їх у домашніх умовах. Звертаємо увагу на організацію відпочинку Вашої дитини  під час канікул. Приділяйте, будь ласка, більше уваги своїй дитині. Залучайте до виконання домашніх обов’язків. Тримайте під контролем проведення дозвілля сина (доньки) за межами дому у вечірній час.

     Як завжди, кожен з нас проведе канікули по-різному. Подорожі, екскурсії, море, гори, походи, багато друзів - все це чекає на вас влітку. Бажаємо усім гарного відпочинку, яскравих вражень, незабутніх зустрічей, захоплюючих мандрівок!

      Але також закликаємо Вас завжди пам`ятати елементарні правила безпеки, щоб літній відпочинок не був зіпсований:

- Гуляти й гратися можна в місцях, які призначені для цього.

- Небезпечними для ігор можуть бути сходи, підвали, горища, будівельні майданчики, ліфти.

- Під час ігор у небезпечних місцях можна одержати травми й каліцтва різного ступеня тяжкості.

- Під час ігор не варто демонструвати свою хоробрість одноліткам, стрибаючи з великої висоти, пірнаючи з крутих схилів на велику глибину, здираючись якнайвище на дерева.

- Під час літнього відпочинку слід поводитися так, щоб не мати дорікань із боку дорослих.

- Під час канікул слід, як і раніше, дотримуватися правил техніки пожежної безпеки.

- Не можна брати в руки незнайомі предмети, кидати їх у вогонь, гратися ними. Найкраще повідомити про місце їхнього знаходження дорослим.

- Під час відпочинку на узбережжі слід обов'язково дотримуватися правил поведінки на воді й поблизу неї.

- Одяг та взуття для відпочинку слід вибирати згідно із сезоном.

- Після контакту зі свійськими тваринами слід добре вимити руки з милом.

 

Правила поведінки у зв’язку з епідемією 
коронавірусної інфекції (COVID -19):

1. Не слід ходити в гості та відвідувати громадські місця.
2. Частіше перебувай на свіжому повітрі.
3. Уникайте переохолодження, обмежуйте своє перебування на холоді.
4. Частіше провітрюй кімнату.
5. Частіше мий руки з милом, дотримуватись правил особистої гігієни.
6. Дбайте про повноцінне харчування, збагачуйте організм вітамінами та калоріями. Щоденно їж свіжі овочі (часник, цибулю) й фрукти — вітаміни посилюють захисні сили організму.
7. Під час епідемії грипу носи захисну маску.
8. Користуйся особистим посудом і рушником, якщо вдома хтось хворий на грип.

 

Пам`ятка з техніки безпеки на літніх канікулах

 1. Правила дорожнього руху

•  Ходити тільки по правій стороні тротуару;

•  дорогу переходити не поспiшаючи;

• не можна переходити дорогу навскіс;

•  переходячи дорогу слiд подивитися налiво, дiйшовши до середини  зупинитися i подивитися направо;

•  якщо не встигли перейти вулицю i рух транспорту почався, слiд  зупинитися на серединi вулицi i зачекати, поки рух припиниться;

•  якщо немає тротуарiв, слiд триматися лiвого боку дороги, тобто йти  назустріч транспорту, що рухається.

 

 2. Правила електробезпеки

•  Під час вимикання електроприладiв забороняється витягувати вилку з  розетки за шнур;

•  категорично забороняється користуватися електроприладами, в яких знайдено несправнiсть;

•  не торкатися мокрими руками електроприладiв, якi знаходяться під  напругою;

Пам’ятайте: зовнiшнiми ознаками несправностi електропроводки або приладiв є специфiчний запах пiдгораючої iзоляції, з’явлення іскри, перегрівання штепсельних розеток i вилок.

 3. Вибухонебезпечні предмети

• До виявлених вибухонебезпечних предметiв нi в якому разi не можна торкатись, перекладати, розряджати, зберiгати;

• забороняється використовувати снаряди для розведення вогню;

• не можна збирати, здавати снаряди в металобрухт;

• виявивши вибухонебезпечнi предмети, необхiдно термiново повiдомити мiлiцiю, школу, вiйськкомат.

 4. Правила протипожежної безпеки

• Дотримуйтесь правил протипожежної безпеки в спекотну погоду;

• гра з вогнем — одна з причин пожежi;

• дотримуйтесь правил протипожежної безпеки під час відпочинку на природі.

 5. Правила поведiнки на водi

• Купатися можна тiльки в сонячну безвiтряну погоду при температурі повiтря не нижче 20—250 С i води — не менш нiж 18—200С;

• купатися дозволяється тiльки в спецiально вiдведених мiсцях;

• забороняється заходити у воду глибше, нiж по пояс, людинi, яка не вмiє плавати;

• не запливайте за знаки огорожi акваторiї пляжу;

• грубi iгри та пустощi у водi небезпечнi для життя;

• не забруднюйте воду та берег;

• не подавайте хибних сигналiв тривоги;

• не користуйтесь надувними матрацами, катерами та iншими предметами, якi не призначенi для плавання.

  6. Правила культури поведінки (правила в громадських місцях)

• Завжди прагнiть бути культурною людиною;

• поступайтеся мiсцем людям похилого вiку;

• поважайте старших, не будь грубим;

• не гуляйте пiзнiше 21 години;

• не сидiть цiлодобово бiля телевiзора, комп’ютера;

• бiльше читайте художньої лiтератури.

 7. Категорично забороняється

• Ходити на територiї новобудов;

• купатися без догляду дорослих;

• розводити вогнище в лiсi, поблизу лiнiй електропередач;

• iздити на велосипедi, роликах, скейтах  на тiй частинi дороги, де рухається транспорт.

  8. Суворо дотримуйтесь правил:

• дорожнього руху;

• користування газовими, електричними приладами;

• поведiнки дiтей на водi;

• протипожежної безпеки.

 

Гарних та безпечних вам канікул!

Безпечна поведінка під час літніх канікул.

 

Лялькова вистава "Правила дорожнього руху"

 

Рекомендації для батьків "Як сказати "Не можна", щоб дитина вас почула".

 

ЯК СКАЗАТИ “НЕ МОЖНА”, ЩОБ ДИТИНА ВАС ПОЧУЛА

1. Пам’ятайте, забороняти можна тільки дії дитини, а не почуття, не емоції.
   
   Не можна злитися, не можна плакати або боятися – все це нездійсненні заборони. Дитина, як і будь-який дорослий, має право на почуття. Інша справа як ці почуття проявляти. Краще покажіть, яким прийнятним способом можна висловити свій гнів, роздратування, що зробити зі страхом і т.п.
2. Уникайте заборон. Величезна кількість «не можна» є шкідливою для повноцінного розвитку дитини. Якщо дуже часто вживати слово «не можна» або «ні», вони швидко втрачають своє значення, як і іграшка, що вже набридла. Якщо дитина маленька, – просто відволікайте її від забороненої діяльності. Поки це зробити дуже легко. Покажіть щось цікаве, запропонуйте щось улюблене і т.д. Намагайтеся запобігти ситуацій, в яких вам доведеться говорити дитині «ні». Для цього приберіть всі колючі, ріжучі предмети, закрийте на ключ сейф з документами, поставте вище скляну вазу, поставте заглушки на розетки … Щоб навіть спокуси не виникало все це чіпати. Навпаки, створюйте умови, щоб дитина могла задовольняти свій пізнавальний інтерес. Для цього залиште прочиненими дверцята тієї тумбочки, в яку можна залізти, заховайте, але так, щоб дитя могло легко знайти, непрацюючий пульт від телевізора, або телефон. Залиште в полі зору дитини тільки те, що МОЖНА.
   Якщо уникнути заборони не вдалося:
3. Замініть слова «ні» і «не можна» іншими фразами. Широко відомий той факт, що частка «не» в мові не сприймається. Тобто «не малюй на шпалерах» чується дитиною, як «малюй на шпалерах». Крім того, як згадувалось вище, це загрожує знеціненням цих слів. Якщо ви хочете, щоб чудо-чадо чуло ваше «ні», вживайте його якомога рідше. Скажіть: «стоп», «зупинися», «краще зроби так», «добре було б зробити …», «будь обережний – це небезпечно», «виховані люди роблять …», «по калюжах ходимо тільки в гумових чоботях» …
4. Пояснюйте причину. Якби вам сказали «не можна їсти цей торт», яка була б ваша перша реакція? Ви запитали б «А чому?». Сказавши дитині «Не лізь», ми просто обмежуємо її свободу, не залишаючи їй вибору. Але якщо пояснити: «Це занадто висока гірка, краще підемо на іншу – вона безпечніша», дитина має вибір, і повірте, після ваших пояснень вона прийме правильне рішення. Але стежте за тим, щоб ваше пояснення було зрозумілим дитині. Говоріть просто, на його мові. Якщо дитя ще не може зрозуміти, просто відволічіть або віднесіть його.
5. Слідкуйте за тим, щоб інтонація була нейтральною. Якщо ви проявите емоції, дитина сприйме їх в свою сторону. Мама злиться або дратується – значить я поганий, вона мене більше не любить; веселиться – значить це просто гра. Чим спокійніше і впевненіше ви скажете слова заборони, тим спокійніше сприйме їх ваша дитина.
6. Пропонуйте альтернативу. На кожне не можна, після пояснення причин, має бути своє можна. Обов’язково заборонивши щось дитині, запропонуйте їй іншу, альтернативну дію. Не можна малювати по шпалерах, але якщо заклеїти стіну папером – то можна, або на мольберті можна, не можна штовхати кішку, а ось м’ячик можна і т.п. Заборона обмежує свободу, і природно, почувши таке обмеження, хочеться зробити навпаки. Заборонений плід солодкий … Але якщо відразу після заборони піде альтернатива – дитина сприймає це як можливість вибору.
7. Будьте послідовні. Якщо вже сказали «ні», значить НІ. І інші члени родини теж повинні знати про це “ні”. Якщо мама заборонила, а тато дозволяє – це провокує дитину на маніпуляції, крім того породжує тривогу і дискомфорт, для дитини світ стає неструктурованим, а значить – небезпечним. АЛЕ! Якщо ваша дитина вступила з вами в діалог і, якщо їй вдалося переконати вас, не бійтеся дозволити, адже таким чином ви показуєте, що ви їй довіряєте, а також, що будь-які перешкоди можна подолати, вирішити спокійно. Надалі дитина буде більш впевнена в собі, у своїх силах, буде сміливо вступати в дискусії. Будьте уважні: тільки якщо дитина самостійно змогла з вами саме домовитися, а не продавила вас хниканням або ще чимось.
8. Дуже важливою є система батьківських ТАБУ. Табу – це і є заборона, але його ніколи і ні за яких обставин, навіть при спробі домовитися, не можна порушувати. Наприклад «Не можна бити маму» або «Не можна відкривати вікно» і т.п. У кожної родини своя система табу, адже те, що нормально сприймається в одній, може бути зовсім неприйнятно в іншій. Пам’ятайте, таких табу повинно бути 2-3, не більше. Якщо буде більше трьох, їх значущість зійде нанівець.

Дидактична гра "Хто де живе?"(Розвиток мовлення.)

 

Узагальнення знань по правилах дорожнього руху. Дидактична гра "Так чи ні."

 

Формуємо знання з правил дорожнього руху.

 

Дидактична гра з математики "Рахуємо разом" (Старша група)

 

Лічба від 0 до 10.(Перегляд математичного відеоролика)

 

Дидактична гра "Небезпечні й безпечні предмети" (старша група)

 

Консультація для батьків: "Діти сваряться за іграшку, як правильно відреагувати?"

             Діти сваряться за іграшку. Як правильно відреагувати?

Діти зазвичай, хочуть якусь іграшку одночасно. Здається, єдиний спосіб припинити

суперечку за предмет – відняти бажаний предмет у обох. Головне – робити це, не караючи

їх. Краще переключити дітей на завдання, яке потребує вирішення: «Я покладу цей

предмет на полицю, щоб ви спокійно могли виробити план, як розділити його, не

сварячись і не б’ючись. Як тільки ви це зробите, скажіть мені, і я його вам віддам». Слід

спонукати дітей спілкуватися один з одним. Запропонувати їм, щоб вони самі вибрали

нейтральну територію, куди можна класти спірні предмети доти, поки вони не вирішать,

як з ними вчинити. Дуже важливо встановити тверді правила щодо власності. Слід

пояснити дітям , що більшість речей призначені для всіх. . Основна ідея полягає в тому,

що більшість предметів в сім’ї можуть бути використані усіма – в міру необхідності і за

бажанням. Але деякі речі особливі. Ці предмети не призначені для всіх. Їх ми зберігаємо в

особливому місці. Якщо ви хочете ними скористатися, потрібно запитати дозволу. Якщо є

іграшки, якими ви не хочете ні з ким ділитися, слід всім про це сказати. Тоді ми будемо

поважати ваше бажання. Слід виділити кожній дитині окрему полицю для зберігання

особливих предметів. Якщо хтось хоче пограти цими іграшками, то повинен спочатку

запитати дозволу у господаря. Наприклад, якщо один з дітей починає відбирати іграшки

в іншого, потрібно сказати: «Тобі дійсно хочеться пограти з ведмежам Вані – і прямо

зараз. Чекати важко. Але є правило: не відбирати іграшок один у одного. Скажи Вані, що

хочеш пограти з ведмежам після нього. Він із задоволенням поділиться». «Коли закінчиш

грати з ведмежам, скажи про це Вані, адже він теж хоче погратися». Слід запропонувати

іншій дитині: «Давай знайдемо іншу цікаву іграшку, поки чекаємо ведмежати». Хоча й не

завжди, але вдається врахувати потреби обох дітей одночасно.

Поведінка з незнайомими.(Безпека дитини. Старша група)

 

Безпека вдома.

 

Консультація для батьків "Про вишиванку для дорослих і діток"

 

Про вишиванку для дорослих і діток

 Українські традиції та обряди тягнуться ще з незапам’ятних часів, хоча деякі з них призабуті, а інші докорінно змінені, проте залишається те одне єдине, що об’єднує всіх українців, і ніколи не забудеться – народна вишиванка.

Вишивання завжди було народним мистецтвом наших пращурів. У своїх роботах жінки втілювали всю велич народу, родючість та багатство українських земель. Вишиванка й досі залишається незмінним символом нашої нації і втілює в собі: добро, любов, щасливу долю, здоров’я та красу. Вишита сорочка – це не тільки оберіг людини, але й сімейна реліквія, яку передавали з покоління в покоління.

Традиційну символіку сорочки вишивали на конопляному або ж лляному полотні домашнього виготовлення. Кожен регіон України виробив свою, самобутню семантику кольорів якої і досі притримуються при виготовленні національного строю. Вишиванка була не лише символом і оберегом, але й невід’ємною частиною традицій. Відтак, жодне народне свято і досі не може обійтися без вишитої сорочки: Івана Купала, Андріївські вечорниці , Великодні свята, день Вишиванки, день Незалежності України і не тільки.

В кожному домі повинні були бути як буденні, так і святкові національні строї. За однією із традицій, ще до весілля, в період заручин, дівчина вишивала своєму нареченому сорочку, промовляючи в думках молитву чи побажання щасливої долі. Звичайно, всі обряди і традиції не мали шансу дожити до наших днів, багато чого змінилося за декілька століть, і тому більшість українців надають перевагу купленій вишиванці, аніж вишитій самостійно вручну. На сьогоднішній день існує безліч магазинів, де ви можете з легкістю купити вишитий дитячий одяг чи дорослий стрій. Одним із найвідоміших є Фолк Мода, де можна придбати вишитий та патріотичний одяг на любий смак. Безліч дитячого та дорослого вбрання, за помірними цінами, приємно вас здивують при оновленні гардеробу.

 А якою ж повинна бути українська сорочка? Що ховається під сакральним орнаментом? І що означає різноманітна палітра кольорів?

Ще з давніх-давен і до наших днів, вишита сорочка оздоблюється рослинним, тваринним або ж геометричним орнаментом. Зазвичай, вишивають сорочку червоними і чорними нитками: «Червоне - то любов, а чорне – то журба», - як співається у відомій пісні Дмитра Павличка, хоча на сьогоднішній день можна зустріти різноманітне поєднання кольорів. Кажуть, що зелений колір означає ріст та народження, ним наносять рослинні орнаменти. Жовтий колір – це багатство та достаток, який несе в собі теплоту та енергію життя. Червоний колір завжди означав захист та удачу, а от у чорні вишиванки наряджали мерців, проте на сьогоднішній день, така вишиванка користується значною популярністю. Особливим різновидом сорочки була вишиванка білими нитками на білому полотні, в якій зазвичай ходили молоді дівчата, адже вважалося, що такий наряд є захистом від злих сил.

Вишивалася сорочка для конкретної людини і повинна була бути оберегом, тому малюнки на вбраннях парубків, дівчат, жінок, дітей і чоловіків відрізнялися один від одного. Чоловічу сорочку вишивали хрестиком, а жіночу – гладдю, проте на сьогоднішній день, жіночі наряди також оздоблюють бісером та мереживом. Жіноча вишиванка оздоблюється на рукавах, комірцях, подолі, інколи на грудях, в той час, коли груди та комірець вишиваються при виконанні чоловічої сорочки.

Красивою та вражаючою вважається вишита сорочка з рослинним орнаментом. Найбільш поширеними малюнками є: 
• калина, яка вважається символом продовження роду;
• листки хмелю – символ молодості;
• мак має захисну властивість і зображується на жіночих вишиванках – символ цнотливості, врoди та чистоти;
• листя дуба зображується на чоловічих сорочках – символ сили та мужності;
• грона винограду – символ радості та сімейного щастя.

Як бачимо, вишиванка – це ціла скарбниця символів українського народу, до якої бережно ставилися наші пращури, тому гріх не мати такого оберегу у власному гардеробі.

День вишиванки.

 

Заняття з математики в старшій групі "В гості до ведмедика"

 

Ознайомлення з соціумом "Вчимо професії"(середня група)

 

Розвиток мовлення." Не треба ображати друзів"(середня група)

 

Консультація для батьків на тему: "Виховання самостійності" (старша група)

Консультація для батьків   «Формування самостійності у дітей»

Напевно кожен батько бажає бачити свою дитину успішним у майбутньому: у навчанні, на виробництві. «Цеглинки розвитку» створюються не відразу, вони з'являються ще в ранньому віці. Від спільних зусиль при взаємодії педагогів, батьків і дітей. Успішність дитини у багатьох видах діяльності залежить від здатності проявити самостійність, керувати своїми діями, домагатися поставлених цілей, які ставляться перед дитиною у вихованні та навчанні. Все це набувається поступово і тільки з допомогою дорослого, батька. Щоб допомогти дитині придбати перераховані раннє навички, потрібно знати, як в залежності від вікових особливостей формується самостійність, управління дій.

 

1. Мова як регулятор поведінки

У 3-4 роки мова дорослого є регулюючою. Щоб дитина розуміла нас, наші вимоги, вказівки: вони повинні бути чіткими, конкретними і не тривалими за змістом. По словесній інструкції дитина ще не може виконувати складні дії. Можна давати їх покроковими інструкціями, де перехід від одних дій до інших.

 

2. У пізнавальній сфері за допомогою активності зору, слуху, тактильних відчуттів тіла, рук, ніг, дитина не може тривалий час підпорядковувати свою увагу і поведінку правилами запропонованих дорослими. Звідси, необхідно розвивати у дитини пізнавальний інтерес до тривалих видами діяльності, які вимагають спостережливості, посидючості. Формуйте у дитини інтерес до об'єктів природи, вчить спостерігати за змінами в природі. Вчіть фіксувати увагу дитини на зміни, які відбуваються в найближчій обстановці, на столі, в кімнаті. При тривалої розумової, фізичної навантаження дитина втомлюємо.

Пам'ятайте, по програмним завданням, у вихованні та навчанні під редакцією Васильєвої, у дітей 2 молодшої групи заняття тривають до 10 хвилин (коли дитина проявляє особливий інтерес до якоїсь діяльності, то можна виходити від його бажання).

Перші 5 хвилин дитина може бути більш уважним. Наступні 7-8 хвилин дитина починає відволікатися, він не може довго зберігати нерухому позу і слухати вас. Якщо ви бажаєте продовжувати спільні заняття, дозвольте дитині переключити увагу. Дайте їй розслабитися, зняти напругу на 2 - 3 хвилини на рухомі дії. Це може бути зарядка, гра для окремих частин тіла (рук, ніг, пальчиків). Потім дитина з новими силами стане сприймати подальші спільні бесіди, гри. Дитина 3 - 4 років особливо потребує, щоб його увагу і сприйняття активізували, направляли і стимулювали.

 

3. У вихованні і навчанні враховуйте вікові особливості дітей. У 2,2 - 3 роки дитина усвідомлює себе як окремої людини, відмінного від дорослого, формується образ «Я» (з допомогою дорослого). Дитина прагне бути самостійною. Так дозвольте дитині бути самостійним, успішним в тій діяльності, до якої він може впоратися сам. (Приклад: культурно - гігієнічні навички). Щоб дитина прагнула бути самостійним, виконував дії, які йому під силу:

- слухати дорослого;

- виконувати прості прохання, доручення;

- умів наслідувати, повторювати елементарні рухи в грі, дії з іграшками, предметами;

заохочуйте похвалою, подбадриванием, створюйте маленькі ігрові сюрпризи. Коли дорослий вимагає від дитини, пам'ятайте, що йому не так легко це зробити і зорієнтуватися. Він прагне опановувати правилами (але не завжди), переносить вимоги у різні ситуації.

• Не варто переживати і наполегливо вимагати від дитини виконувати всі ваші вказівки. У цьому віці діти більше спираються на свої особисті, егоїстичні інтереси.

• Поставлену мету завдання або доручення, дитина може підмінити на свою (відповідає віку). Приклад: батьки попросили дитину намалювати паркан, а він намалював траву, дощик.

• Виконання дій дитини у певних видах діяльності (приклад: вміння слухати розповідь, пізнавати щось нове, культурно-гігієнічні навички, бажання займатися творчістю, конструювати з кубиків споруди, ліпити з пластиліну) залежить:

- від особистої зацікавленості;

- від умінь, які сформувалися за допомогою дорослих; -від умінь дорослого зацікавити дитину до певної діяльності за допомогою ігрових прийомів, методів заохочення, похвали. 
• Гра та ігрові прийоми є кращою стимуляцією для формування 
самостійності, управлінням дій.

У рухливих іграх вчіть дитину нескладних рухів за зразком. 
Показуйте і навчайте дитину взаємодіяти з предметами конструкторами, розбірними іграшками. При цьому зверніть увагу, як дитина ставиться до труднощів, якщо у нього щось не виходить:

- швидко втрачає свій інтерес і кидає займатися діяльністю (потрібно розібратися в чому справа) дитина за віком втомлюємо, або погано себе почуває, можливо йому важка ця діяльність і потрібно не раз дитині показати і навчити в певній діяльності; знання, які даються можуть бути не за віком; у дитини відсутня завзятість, наполегливість а це важлива якість при навчанні; - дитина нервує і при цьому не просить допомоги дорослого (дитина можливо прагне бути самостійною, але вигляду малих знань, навичок йому важка діяльність, вчіть словесно дитини звертатися за вашою допомогою);

• Пам'ятайте, саме у цьому віці дорослий зразок для наслідування.

Дитина прагне копіювати ваші дії з іграшками, предметами. У настільних іграх, при взаємодії з іграшками, розігруйте сюжет гри, спонукайте дитину уважно стежити за зразком дій. Щоб дитина міг повторювати за вами.

 

4. Виховуйте культурно-гігієнічні навички

• Продовжуйте вчити дітей під контролем дорослого самостійно мити руки перед їжею, після прогулянки.

• Допомагайте і спрямовуйте дитину до звичкою бути охайним, акуратним.

Під час прийому їжі, при одяганні, зняття одягу і складанні її в певне місце.

• Привчайте дитину користуватися індивідуальними предметами (носовичок, серветки, рушник, гребінець) і складати їх у належне місце.

Від того як ся культурно-гігієнічні навички сформується звичка і ставлення до трудової діяльності. Вміння працювати розвиває характер і цілеспрямованість, прагнення доводити поставлену мету до кінця.

Все це створює благодатний грунт при формуванні пізнавального інтересу до інтелектуальної діяльності.

«Пам'ятайте філософську думку: «Посієш насіння звички, зійдуть сходи поведінки, від них пожнеш характер»

Все у ваших руках шановні батьки!

Безпека на дорозі (Заняття з розвитку мовлення.Старша група)

 

Правила та безпека дитини. (Дидактична гра " Вогонь друг - вогонь ворог")

 

День сім'ї (Заняття з розвитку мовлення в старшій групі)

 

Складання розповіді про свою сім'ю "Моя сім'я, Моя родина"

Завдання з математики "Склад числа" (старша група)

 

Розвиток мовлення. Ознаки весни. (старша група)

 

"Малювання - це весело і цікаво"

 

Батькам про малювання: не бійтеся експериментувати!

             ДИТЯЧА ОБРАЗОТВОРЧІСТЬ НЕРІДКО ВРАЖАЄ ДОРОСЛИХ СВОЄЮ                 БЕЗПОСЕРЕДНІСТЮ, ОРИГІНАЛЬНІСТЮ, БУЙСТВОМ ФАНТАЗІЇ... 

          Всі діти люблять малювати, незалежно від того, скільки їм років. Якщо вчасно зайнятися вихованням дитини, дати йому можливість відкрити величезний світ, то малюк буде краще сприймати все, що навколо нього відбувається, навчиться думати, приймати рішення. 
З допомогою мистецтва розвивається мислення і сприйняття дітей.

Малювання – всебічний розвиток дитини, його тактильних відчуттів, моторики рук, відчуття форми, кольору. З допомогою цього простого заняття малюк передає свій внутрішній світ, але вибираючи техніку малювання, слід враховувати вік та інтереси дитини, щоб заняття було для нього цікавим і пізнавальним.

Знаходячи цікаві і захоплюючі техніки малювання для себе і дітей, батьки зможуть не турбуватися про те, чим займаються їхні малята, адже цікаві захоплення дадуть їм можливість проявити себе і створити унікальні і красиві речі, використовуючи не тільки традиційні матеріали, але й інші, більш цікаві для них.

Нетрадиційні техніки малювання дуже популярні в усьому світі, тому що з їх допомогою можна розкрити таланти дітей і зробити їх дозвілля більш цікавим і захоплюючим. Вони допомагають дітям відчути себе вільними, творчими особистостями, побачити і передати на папері те, що звичайними способами робити набагато важче. 
Малюючи, дитина відображає і впорядковує свої знання про світ.
Дуже цікаво дивитися, як звичайна долоня перетворюється на красиву пташку, або букет квітів, як за допомогою зубочистки, створюється унікальна картина, яка займе своє почесне місце на холодильнику або стіні.

Не слід обмежувати дітей олівцями, фломастерами, пензлем, слід дати можливість дитині проявити свій талант за допомогою інших засобів, які малюк вирішить використовувати, наприклад: 
-долоньок;
-пальчиків;
-ватяних паличок;
-зубочисток;
-поролону;
-набризка;
-малювання нитками;
-кляксами та іншими.

Яку техніку вибрати для дитини?
Для дітей дошкільного віку дуже цікава буде пальчикова техніка малювання, адже тримати нормально олівці і кисть потрібно ще навчитися, а ось вмочивши палець у різні фарби можна створити справжню картину – квіточки, гілочки, дерева, хмари, сонечко. Абсолютно все можна намалювати маленькими пальчиками, а якщо вмочити всю долоню, то вийдуть різні звірятка, кущики, яким потрібно буде тільки трошки надати форму і яскравість.

Старші діти можуть малювати іншими техніками, які не менш цікаві. Малювати можна абсолютно всім, що є під рукою – листям з дерева, звичайними целофановими кульками, зубочистками, ватяними паличками, спонжиками. Все, що знайдеться в будинку, можна використовувати в художніх цілях, головне, щоб батьки потім не лаялися.

Розглянемо найбільш доступні, не вимагають великих витрат і зусиль, але в той же час оригінальні та цікаві техніки малювання, з якими впорається будь-який батько і початківці маленькі художники.

Малювання пальцем або ватною паличкою – малювання ліній, точок, фігур за допомогою пальчика або ватної палички, який умочили у фарбу.

Малювання долонькою – створення малюнка за допомогою відбитків долонь, на які нанесена фарба. З допомогою цієї техніки можна створити різні зображення рибок, пташок, метеликів, сонечко, восьминіжок, а домальовуючи пензликом, пальчиками або іншими пристосуваннями деталі, ви отримаєте справжні шедеври!

Малювання методом тичкування засноване на створенні зображень за допомогою напівсухої жорсткої кисті, також для цієї мети підходять старі використані фломастери, кінчик яких розрізається на декілька частин, і таким чином виходить інструмент, з допомогою якого можна робити гарні відбитки – тички і створювати з них лінії, візерунки і будь-які зображення.

Дітям дуже подобається малювати за допомогою печаток, виготовлених з підручного або природного матеріалу. Для цієї мети відмінно підходять старі пробки, листочки, шматочки овочів (наприклад, печатки з картоплі) та іншої викидний матеріал.

Цікавий спосіб малювання – тампонування: за допомогою шматочка поролонової губки і фарби зафарбовується силует будь-якого трафарету, і виходять красиві і акуратні малюнки, з цією технікою успішно справляються навіть початківці художники самого маленького віку.

Різноманіття технік нетрадиційного малювання — монотипія, кляксография, набризк, малювання кольоровими ниточками, малювання по крупі і багато інші способи створення оригінальних і неповторних малюнків, захоплять не тільки малюка, але і будь-якого дорослого. 

Як використовувати нетрадиційну техніку малювання?

Малювати підручними засобами не так складно, як здається на перший погляд. Для того, щоб малювати за допомогою плям, потрібно тільки мати трубочку, фарби й аркуш паперу. Щоб намалювати таким способом, потрібно просто поставити на папері пляму і дути на неї з допомогою трубочки. З плями можна створити сонечко, хмаринки, дерева, все що хочеться і що підкаже фантазія.

Будьте сміливіше, експериментуйте з матеріалами і техніками — та малювання нетрадиційними способами допоможе у розвитку не тільки ваших дітей, але і зміцнить взаєморозуміння між вами і дитиною, об'єднає сім'ю загальним цікавою справою і створить неповторну атмосферу творчості у вашому домі!

                                                          Поради для батьків

                                 Вчимо дітей любити малювати 

Уявлення про те, що тільки дай дитині в руки воскову крейду, і він буде малювати все і всюди, стосується далеко не всім дітям. Багато малюки по своїй волі ніколи не підійдуть до олівців і фарб, хоча малювати вміють і роблять це далеко не погано. 

Малювання - не лише важливий для дитинства вид діяльності, це ще й "лікування" душі від негативних переживань, і творче самовираження, і необхідне для естетичного розвитку заняття. 

Що ви можете зробити, якщо ваша дитина не любить малювати?

1. Налаштуйтеся на успіх. Настрій і підготовка до малювання роблять успіх усього заняття. Виділіть дитині місце, в якому він може помалювати в будь-який момент, і забезпечте його якісним матеріалом, який приємно брати в руки (на жаль, величезні дешеві "валізи" з тьмяними фарбами, дротяної пензликом і ламаються олівцями зовсім не сприяють любові до малювання). 

2. Дайте дитині поштовх. Покласти на столик аркуш паперу з маркерами зовсім не означає запросити малювати. Запропонуйте тему, з якої ви сьогодні почнете малювати (це зовсім не те ж саме, що розповісти, ЯК малювати). Запропонуйте дитині дзеркало, щоб намалювати автопортрет. Зробіть штампики з гумкою або запропонуйте ватні кульки для абстрактних композицій. Запропонуйте намалювати улюблену тему: космічна подорож, черв'ячків або динозаврів. 

3. Користуйтеся словами... як можна менше. Як би не хотілося коментувати роботу навіть позитивними словами "о, як гарно виходить!", краще підкресліть те, що бачите: "ти стараєшся, у тебе рівні кола". А ще краще поспостерігайте, чи потрібні дитині взагалі коментарі. 

4. Не розпускайте руки. Не дозволяйте собі поправляти лінії або кольору, які вибрав дитина. Допоможіть маленькій дитині сфокусуватися не на вас, а на своїй роботі. Говорите про колір, про текстурі малюнка, про сюжет - але не про те, що щось не так. Якщо дитина попросив допомоги в малюнку, поясніть йому, як вести ту чи іншу лінію на іншому аркуші паперу. 

                                                  Успіхів у малюванні!



 Яка ваша дитина "за кольором?"        

    

Ви звертали увагу на колір, яким ваш малюк найбільше любить малювати? Діти часто прив'язуються до певного кольору, і це перевага стосується всього: від улюблених ласощів до іграшки. 
Психологи вважають, що вибір кольору відображає особливості особистості. 
Якщо ви хочете дізнатися точне значення улюбленого дитячого кольору, слід пройти з дитиною відповідний тест. Цим займаються психологи - хромотерапевти. 
Одним з найбільш популярних колірних тестів є тест доктора Макса Люшера, який розробив наипростейших методику визначення психологічного стану людини за кольорами, які дитина обирає як улюблені. 

Отже, що можуть сказати колірні переваги про вашу дитину? 

Синій - дитина спокійна і врівноважена. Йому не нудно одному, адже він любить поміркувати. Дружбі він віддається повністю, тому що вважає за краще віддавати, а не отримувати. Однак слід враховувати одне «але». Часом діти вибирають синій не тому, що спокійні, а тому що хочуть заспокоїтися. Якщо малюк кидається на все блакитне і синє - у нього вже дорослий світогляд, він цінує рівновагу в житті.

Блакитний - це колір, який часто «нав'язують» хлопчикам. Тому дитина може вибирати його за звичкою. Любов до синіх відтінків відображає умиротворений характер. Як правило, такі діти рідко вередують, люблять споглядати і захоплюються спокійними іграми, наприклад, конструктором. Малюк, який тягнеться за темними відтінками синього, можливо, страждає меланхолією. Він замислений, сумний. Може, цей вибір був пов'язаний з враженням від сумної казки, яку дитина прочитала. 


Зелений - дитина незалежна, наполеглива, вперта. Зелений для нього - колір спокою і безпеки, до яких він прагне. Також все залежить від відтінку. Зелений колір досить складний. 
Якщо дитина любить салатовий відтінок, це говорить про спокій та оптимізм. Такі діти наділені глибоким інтелектом, у них розвинена фантазія та аналітичний розум. 
Але якщо дитя віддає перевагу темно-зелений колір, насторожитеся: як правило, його люблять замкнуті діти, які відчувають себе незрозумілими у своєму середовищі. Темно-зелений зазвичай люблять діти, які недостатньо відчувають захист і опіку батьків. Вони бояться змін, домінування над власною особистістю. 
У цілому любов до всіх відтінків зеленого означає ідеалізм, шляхетність і честолюбство, аж до руйнівної самокритичності і боязнь зробити помилку. До речі, багато психологів впевнені: зелений колір відбиває бажання їсти солодке! 

Червоний – малюк ексцентричний, агресивний, активний. Любителі червоного дуже експресивні. Прихильність до цього кольору вказує на незалежний характер, лідерство, прагнення до популярності і похвали. Такі діти дуже енергійні, рухливі, цілеспрямовані. Вони легко навчаються, швидко починають читати і писати. 

Однак багато дітей, які обожнюють бордові або червоні відтінки, бувають неврівноваженими. Зверніть увагу на малюка, який раптово полюбив темні відтінки червоного. Гамма від бордо до коричневого в його малюнках часто означає, що дитині необхідний відпочинок, спокій.

Жовтий - малюк - допитливий оптиміст. Малюк, який обожнює жовтий колір, налаштований на величезні життєві перемоги. Такий колір в дитинстві вибирають лідери, майбутні бізнесмени, політики - впливові люди. Любитель жовтого розумний, у нього багата уява. Часто такі діти люблять фантазувати, грати в стратегічні ігри на самоті. Вони слухняні, але занадто мрійливі. Іноді їхня фантазія відводить їх далеко, і вони не можуть перемкнутися на дійсність. Але в майбутньому любителів жовтого чекають приголомшливі перемоги, серйозна кар'єра і, можливо, влада. 

Жовтий - один з оптимальних дитячих виборів, свідчить про сприятливу атмосфері будинку і в школі. Деякі діти просто не виносять цю фарбу - часто це вказує на дискомфортні ситуації в сім'ї. 

Рожевий - багато дівчат люблять рожевий. Це говорить про жіночність,емоційність. Дівчата вибирають рожевий, тому що цей колір асоціюється у них з ляльковими нарядами, квітами, дитячою косметикою. Рожевий експлуатують виробники дівочих іграшок, тому прихильність дівчаток до нього зрозуміла. 
Але якщо хлопчик обожнює рожевий колір, насторожитеся: такий вибір зазвичай показує на слабкість, невизначеність, пошук, замкнутість. 
Нерідко рожевий люблять хлопчики, які відчувають себе не прийнятими та не зрозумілими в своєму оточенні. Однак у деяких випадках хлопчики вибирають рожевий через асоціації з солодощами або від підвищеної емоційності. 
Крім того, рожевий колір заспокоює дітей. 

Фіолетовий – малюк любить фантазувати, він емоційний, але в той же час дуже чутливий і вразливий. А в тих випадках, коли дитя вибирає одяг виключно у фіолетових тонах, будь упевнена: росте майбутній актор! 

Діти, який люблять фіолетовий, часто захоплюються малюванням, ліпленням з пластиліну. Вони обожнюють розігрувати спектаклі з друзями, із задоволенням беруть участь у новорічних постановках в дитячому саду. А ще маленькі любителі фіолетового нерідко потайливі і хитрі. Така дитина вміє перевтілюватися в слухняного ангела, пустувати. 

Помаранчевий - цей колір воліють природжені оптимісти. Такі діти відкриті, веселі й говіркі. Маленький любитель помаранчевого має широке коло товаришів, з легкістю йде на контакт з дорослими, викликає в оточуючих захват своєю сміливою безпосередністю. В окремих випадках любов до помаранчевого кольору обумовлена нервозністю. Такі діти вразливі, і сама незначна дрібниця може викликати у них істерику. Крім того, любитель помаранчевого, як правило, має безліч різноманітних захоплень - малювання, спорт, стратегічні ігри і так далі. Але список його інтересів швидко змінюється, до кожного хобі він відноситься поверхово. До речі, любов до світлих відтінків помаранчевого вказує на міцне здоров'я і відмінну фізичну форму.

Білий  - цей  колір люблять спостерігаючі і в той же час сором'язливі малюки. Такі діти мають розвиненим емоційним інтелектом - вони чуттєво аналізують все, що відбувається навколо. Нерідко любителі білого вже мають свою точку зору, свою дитячу систему цінностей, яка не схожа на ту, що їм нав'язують дорослі. 
Улюблений білий колір у дитини часто свідчить про природжений талант до філософських роздумів. Такі діти мають багатий внутрішній світ, вони духовно розвинені, але значно більш замкнуті, ніж однолітки. 
До речі, нелюбов до білого, різке відторгнення білого кольору може послужити сигналом того, що дитина психологічно втрачає зв'язок з матір'ю, в чомусь її звинувачує, їхні стосунки не візьмеш.

Коричневий - дитина часто відчуває негативні емоції. Він повільний і фізично не розвинений. 


Чорний - дитина пригнічений, чорний колір він використовує як протест проти дискомфорту, який відчуває. Йому необхідна зміна атмосфери. 


Сірий - все одно що відсутність кольору. Малюк байдужий до навколишнього, він прагне не помічати того, що йому не подобається і що її турбує. 

Такі нескладні ключі вам знадобляться для розшифровки малюнка маленького чоловічка. Малювання не тільки допоможе вам зробити психологічний портрет дитини, а й зміцнить його пальчики, навчить координації, тонким рухам, і пізніше йому легше буде оволодіти письмом




                       Що говорять кольори на малюнках вашої дитини?

Діти наділені уявою, і їхні малюнки можуть бути дуже сміливими з точки зору вибору кольорів. Переважання ж одного з них може оповідати не тільки про особливості характеру чада, його темпераменту, а й про те, чого він потребує, чого боїться і про що мріє. Дуже часто діти не можуть розповісти про те, що їх хвилює, однак уважні батьки здатні помітити недобре, всього лише розглядаючи дитячі малюнки.


Жовтий. Його вибирають мрійники, фантазери, жартівники, діти, які можуть прекрасно зайняти сам себе, годинами граючи на самоті. Батьки дивуються: у сина багато дорогих розвиваючих іграшок, а малюк захоплено грає камінчиками або гілочками, принесеними з прогулянки, або простими кубинка замість навороченной залізниці. Ці діти - творчі натури, оптимісти, але мало привчені до порядку й не здатні приймати рішення.


Червоний колір вибирають активні непосиди, досить неслухняні, але відкриті всьому новому. З цими малюками не оберешся клопоту: вони багато бігають, пустують, забирають іграшки або ламають їх, ігнорують заборони. У той же час для них дуже важлива похвала. Головне завдання батьків - спрямувати їхню енергію у творче русло, привчити до посидючості, тоді їм буде під силу будь-яка мета. Заспокоїти їх можна, додавши в їх життя трохи синього, наприклад, пофарбувавши стіни дитячої в блакитний відтінок.


Помаранчеве сонце, помаранчеве небо, помаранчева мама - це не дуже добра ознака. Малюк темпераментний, проте його порушення не знаходить виходу. Потрібно придумати, як уникнути нервового зриву і істерики. Може, дитину потрібно відвести в спортивну секцію або покликати в гості інших дітей і запросити клоуна?


Зелений найчастіше фігурує в малюнках дітей, яким бракує материнської любові. Кроха відчуває себе покинутим, нікому не потрібним, йому не вистачає творчості та інтересу до життя. Такі діти зазвичай закриті, зайво консервативні, дуже бояться будь-яких, навіть найдрібніших змін в розпорядку дня або інтер'єрі дитячої кімнати. «Зелені» малюнки дитини фактично ставлять мати перед дилемою - робота, що забирає всі сили, або малюк, терміново вимагає уваги і захисту.


Синій -вибирають дітлахи повільні, спокійні, грунтовні. Вони люблять робити все не поспішаючи, розмірковуючи, а на будь-яке своє «чому» чекають грунтовного і докладної відповіді. Рано вчаться читати і роблять це з задоволенням, охоче діляться своїми іграшками з іншими дітьми. Але якщо синіми малюнки стали раптово, можливо, дитині не вистачає спокою. Про особливий напрузі свідчить поєднання синього і зеленого. Діти, які малюють тільки цими квітами, швидше за все, замучені батьківськими заборонами й обмеженнями, які бояться порушити. Необхідно надати дитині більше свободи, заохочувати ініціативу і хоча б тимчасово змінити батіг на пряник.


Фіолетовий - Складний колір, отриманий з «протилежних» синього і червоного свідчить і про складний характер дитини. Ці натури артистичні, але дуже чутливі. Їх абсолютно не можна лаяти, бо будь-яке батьківське невдоволення сильно ранить.


Чорний - дуже похмурий колір, і це лякає батьків. Насправді, років до 4-5 діти вибирають його тому, що він найбільш контрастний по відношенню до білому папері, тому боятися його не слід. Про серйозні проблеми перевагу чорного кольору починає говорити набагато пізніше. Але коли це дочка, раніше бачила світ в рожевому кольорі, раптом стала приносити із саду тільки чорно-білі малюнки, варто поцікавитися, чи не змінилася чи є у неї вихователька? Психологи вважають, що чорний можуть вибирати і діти, які хочуть донести щось (не обов'язково неприємне) до дорослих, але не можуть зрозуміти, як це зробити.


Коричневий починає переважати в малюнках, якщо малюкові незатишно або він хворий (можливо, у нього в принципі слабке здоров'я). Цей колір - пошук надійного і безпечного притулку при внутрішніх і зовнішніх проблемах.


Сірий любителі цього кольору - непомітні, потайливі, замкнуті і сором'язливі малюки. Цей колір діточок, оточення яких доросле: малюка захищають від інших дітей, любо самі діти з якихось причин не беруть його в свою «зграю». Сірий може з'явитися і в тому випадку, якщо малеча перевантажений гуртками та секціями: варто подумати, чи так потрібен чаду щоденний англійський в поєднанні з уроками співу та гри на фортепіано.



  Лікування кольором або хромотерапія

Природа — дивовижно гармонійна система. Її можливості у разі звернення де неї людини, якщо останній потрібна корегувальна або лікувальна дія, справді безмежні. Лікувати можуть рослини, каміння, вода — все, що нас оточує, і навіть — колір.

Звернення у глибину віків, до народних знань щодо зміцнення соматичного та психічного здоров'я людини, показало, що існує багато методів лікування, які перевірені тисячоліттями. Людство збирало їх і передавало з покоління у покоління. Більшість з них вже забута, але останнім часом практичні поради і конкретні рекомендації багаторічної давнини, підкріплені науковими висновками, відновлюються.

Ми хочемо поділитися досвідом роботи з дивовижною силою кольору у корекції психосоматичного здоров'я дитини.
Усі кольори мають своє випромінювання, у кожного — своя довжина хвилі, яка здатна передавати інформацію. Дією кольору на той чи інший орган можна його лікувати, наповнюючи силою, оздоровлювати. У деяких медичних установах є спеціально пофарбовані у той або інший колір кімнати для лікування. Залежно від захворювання лікарі рекомендують пацієнтам відвідувати ту або іншу кімнату. Вдома або у дитячому садочку підготувати такі кімнати доволі важко, але в цьому немає потреби: цілком можна скористатися кольоровою медитацією.

Кольорова медитація

Варіант 1. Залежно від того, на який орган ви бажаєте вплинути, виберіть аркуш паперу пофарбований у відповідний колір (див. інформацію далі). Розмір пофарбованої площі має бути не менше 20—40 см. Сядьте на відстані 1—1,5 м від аркуша паперу і дивіться на нього упродовж 10—15 хв. Цього часу цілком достатньо, щоб око зафіксувало колір, передало сигнал у мозок, звідти він надійде у центральну нервову систему, а від неї — до органу, на який цей колір справляє найбільш потужну дію.

Варіант 2. Існує ще простіший спосіб. Сядьте, заплющте очі і намагайтесь уявити, що приміщення, в якому ви перебуваєте, пофарбоване у той колір, який вам конче потрібен для лікування. Якщо важко одразу «спіймати» потрібний колір, знайдіть його серед предметів, що оточують вас, зосередьтеся на ньому і заплющте очі. Медитація почалася. Рекомендований час: 10—20 хв.

У лікувальній медитації: 

 Червоний колір
- справляє стимуляційний вплив на органи кровообігу;
- збільшує вміст гемоглобіну у крові і тим самим перешкоджає виникненню анемії
- підвищує імунітет;
- усуває застійні явища;
- сприяє виділенню тепла; 
- регулює діяльність печінки і нирок;
- сприяє м'язовому розслабленню.

Дія на органи: селезінка, підшлункова залоза тонкий кишечник, органи дихання судини

Оранжевий колір
-має зміцнювальний вплив на життєдіяльність організму;
-заряджає енергію селезінку і підшлункову залозу;

-міцнює органи дихання;
-сприяє очищенню судин;
-підвищує апетит і м’язову силу
-покращує настрій, знімає депресію

Дія на органи: селезінка, підшлункова залоза, тонкий кишківник, органи дихання, судини.

Жовтий колір
- стимулює інтелектуальні здібності;
- має очищувальну дію на органи травлення, печінку і шкіру;
- сприяє виділенню жовчі; V --активізує вегетативну нервову систему;
- відновлює запаси мінеральних речовин та знижує кислотність у організмі.

Діє на органи: нерви, мозок, лімфатичну систему, жовчний, шлунок, дванадцятипалу кишку.

Зелений колір
- має освіжаючий і водночас заспокійливий вплив на організм, проявляє антисептичні та протимікробні властивості;
- змінює м'язи та тканини; 
- благотворно діє на очі;
- знімає спазм бронхів; |
- є чудовим заспокійливим засобом при хронічних захворюваннях

Дія на органи: нерви, очі, бронхи, м’язи кістки, сухожилля, ферменти та гормони.

Білий колір
- гармонізує усі функції організму;
- підвищує силу, енергію; 
- нормалізує діяльність центральної нервової системи. 
Через центральну нервову систему діє на всі органи.

Синій колір
- має позитивний вплив на органи дихання, тому він особливо ефективний при бронхіті, запаленні легенів та астмі;
- зменшує запальні процеси і сліпій кишці (апендицит) та мигдалинах; 
- регулює діяльність щитовидної залози;
- сприяє зупинці кровотеч, швидкому рубцюванню та за живленню ран;
- має знеболювальну дію.

Діє на органи: органи дихання, нервову систему, щитовидну залозу, мигдалевидні залози, сліпу кишку

Фіолетовий колір
- знижує температуру, зменшує біль.


Блакитний колір
належить до розряду холодних відтінків і заспокійливо діє на нервову систему, приводить людину у стан внутрішнього спокою.

Дія на органи: нерви, гортань, вуха, ніс.



Кольорова вода — наш лікар   

Ще на уроках фізики учитель нам показував, як промінь сонця, переломлюючись через призму скла, перетворюється на сім кольорів: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, голубий, синій, фіолетовий. Виявляється, ці кольори не прості, а лікувальні.

Дуже зручні та ефективні кольорові підстави (це може бути серветка, папір, картон). На підставку ставлять склянку з водою, бажано з тонкого, чистого, прозорого скла з потовщеним дном. Вода добре сприймає і зберігає інформацію, тому достатньо склянку із прозорою водою залишити на 5—10хв. на підставці потрібного кольору, вода «сприйме» і передасть енергію. 
«Кольорову» воду слід пити не поспішаючи, маленькими ковтками.

Якщо ви з кимсь посварилися, збуджені (отримали порцію стресу), випийте воду зі склянки, яка 5хв. стояла на зеленій підставці (пригадайте, як зелене листя дерев, трави, кущів заспокоює вас). Після того, як ви трохи заспокоїлися, можна скористатися рожевим кольором (він додасть вам енергії). Отже, ви позбавитеся залишків напруги і ваш настрій покращиться.

Подібним чином працює блакитний (колір неба, води), але він не лише знімає залишки конфлікту, але може й попередити його. Пам'ятайте про це, накриваючи стіл перед. приходом родичів, відвідування яких може закінчитися сваркою: поставте на стіл воду на блакитній серветці.

Трапляється, що після неприємної події або прикрої невдачі ніяк не вдається заспокоїтися: ви мордуєте себе, знову і знову, прокручуючи у пам'яті те, що сталося. Тут вам у пригоді стане лимонний колір. Він також може допомогти у разі втрати близьких, коли нещастя настільки велике, що людина не знає, як жити далі. До того ж, він зміцнює пам'ять.

При щоденній роботі на комп'ютері добре мати поряд із собою стакан води на бірюзовій підставці і частіше робити ковток за ковтком. Бірюзовий колір захищає від радіоактивності, від так званого «електричного туману» і теплового випромінювання комп'ютера.

«Бірюзова» вода чудодійним способом допоможе вам дібрати потрібне слово на іспиті або під час публічних виступів.

Якщо у вашої дитини у школі або інституті буде контрольна робота, запропонуйте їй трохи води, «приправленої» енергією жовтого кольору, який сприяє регенерації (виробленню) блискучих ідей, стимулює духовну діяльність.

Якщо ви страждаєте надмірним апетитом, то про вас попіклується колір індиго.

Щоденно випивайте дві склянки води, що стояли на підставці такого кольору, це поступово зменшить ваш апетит.

Якщо ви перевтомилися, випийте ковток води зі склянки на червоній серветці. Ви одразу відчуєте прилив енергії. Він допоможе вам «омолодитися» і знову відчути повноту життя і бажання працювати.

Кілька ковтків води, зарядженої фіолетовим кольором, допоможуть вам позбутися гнітючих думок, очистять селезінку і зробить гармонійною роботу півкуль головного мозку.

Вплив оранжевого кольору найчастіше стає першим поштовхом до позитивних змін, а також покращує апетит.

Підставки для води мають бути з натуральних матеріалів, а кольори чистими. Синтетичні матеріали протипоказані, бо вони будуть випромінювати коливання іншої частоти хвиль.

Як зробити кольорову природну підставку?
Можна зробити так. 
Візьміть зелену (темнішу) траву (наприклад, подорожник або кропиву), пропустіть через м'ясорубку, масу відіжміть через марлю — отримаєте трав'яний сік. Змочіть ним білу бавовняну тканину, висушіть. От вам і готова природна зелена підставка.

Оранжевий колір можна отримати з соку моркви або гарбуза. 
Лимонний — з цедри лимона. Зазвичай, коли під рукою є лимони, то для підсилення на підставку можна класти по боках склянки 2-3 лимони (або апельсини).

На червоні пелюстки троянд, що осипалися, і тюльпанів ставимо склянку з водою і за 10—15.хв «кольорова» лікувальниця готова. Так лікує жива природа.

Головне правило медицини — заповідь Гіппократа— «не нашкодь». Нове альтернативне лікування не шкідливе (звісно, за умов якісної питної води). Ліквідувати хворобливі переживання, закріпити психічне здоров'я, покращити соціальну адаптацію, розвивати самопізнання і розв'язати конфлікти в умовах колективної творчої діяльності — у ваших руках!


Щиро бажаю, щоб ваше життя засяяло усіма кольорами райдуги!